Ювілей Сестри Ядвіги


Share this post

«ЛЮБІТЬ ТЕ, ЩО РОБИТЕ»

«ЛЮБІТЬ ТЕ, ЩО РОБИТЕ»

16 червня в смт. Обертин в костелі св. Петра і Павла відбулася подячна Служба Божа за 60 - ліття монашого життя с. Ядвіги Мурас, служебнички ПДМ НЗ. Святу Літургію очолив єпископ Едвард Кава разом з Настоятелем парафії о. Артуром Заухою, були також запрошені о. Йосиф Михайлівський і о. Андрій Лялік – учень с. Ядвіги. Також на свято приїхали 11 сестер служебничок разом з с. Делегаткою Лілією Бернацькою.

Сестра Ядвіга протягом 28 років працювала в Україні та Молдові. Сумлінно виконувала Божу волю на таких пляцувках: Копичинці, Білобожниця, Могилів-Подільський, Стирча і Ставчени на території Молдавії, а також в Томашполі, Вінниці і Обертині, звідки сестра поїде до Польщі, своєї Батьківщини.

Під час проповіді єпископ Едвард Кава зазаначив що сили до вірності Богу сестра черпала з Євхаристії та щоденної молитви, завдяки яким підтримувала зв'язок з Христом і є добрим прикладом для нас. Від архиєпископа Мечислава Мокшицького сестра отримала  подячний лист за працю в Україні та побажання.

Продовжилось святкування у домі сестер за обідньою трапезою, така зустріч це завжди нагода до спогадів і радості за ті добрі діла, які Господь звершує, коли людина погоджується з Ним співрацювати.

Своїми спогадами співпраці з с. Ядвігою діляться сестри. «Дякую Богу за те що можу поділитися і сказати про наше спільне служіння з с. Ядвігою Мурас. В 1999 р. приїхала я до Білобожниці, де настоятелькою була с. Ядвіга. Жили ми в старій хатині - капличці, яку приготували щоб сестрам не треба було доїжджати з Копичинець, тільки щоб були на місці. Там були капличка і закристія, кухня і одна кімната для сестер. Сестра Ядвіга була дуже відкрита на людей, молодь, дітей, любила їх збирати, вгощати солодким. Діти дуже любили приходити, а як щось треба було то допомагали. Храму не було, коли отець настоятель розпочав будову то сестра Ядвіга допомагала через свою працю: варила їсти або організовувала чи привозила від прихожан, які варили вдома. Працівників нераз було до 50 осіб, а сестра дуже тішилася що може докласти таким чином «маленьку краплинку» до будови храму. Був час щоб здобути гроші на будову кс. Пробощ Юзеф сіяв буряки, треба їх було посапати, пам’ятаю що одного року було 7 гектарів.

Але прихожани дружно збиралися, не тільки з Білобожниці але також з Семаківців, Білого Потока, Ридодуб, Косова і разом з ними і сестри працювали. Нераз треба було людей відвезти на поле, привезти обід і вечором розвезти людей на села ( біля 40 осіб). Ніколи я не чула ані не бачила би сестра скаржилася що змучена чи щось її болить. Вона молилася з людьми під час праці, розмовляла коли відпочивали. Провадила катехезу в доїзних парафіях. Як треба було звернути увагу дітям, молоді чи навіть взрослим то не боялася, тільки говорила правду «в очі». Вміла порадити, допомогти. Любила відвідувати хворих, старших, готувала до святих Таїнств.

Не раз я бачила, що як сестра їхала машиною то в руках тримала розарій. Дух апостольства з любові Бога і ближнього дуже відчувалися, тому що сестра тихо і смиренно віддавала своє життя і здоров’я день в день. Я вдячна Богу що на початку мого служіння на Україні Бог подарував мені можливість бути разом з с. Ядвігою і вчитися від неї дивлячись на її автентичне свідоцтво життя.Сестра Божена Малєц».

«Свідоцтво про служіння с. Ядвіги.Коли с. Ядвіга приїхала працювати до моєї парафії, мені тоді було 10 років. Я запам’ятала її , як ту, яка любить працювати з дітьми і яка любила дітей. Вона провадила в моїй парафії катехезу на якій я (можу сказати) завжди була, тому що катехеза протягом кількох років відбувалася в моєму домі, в холодну пору року, а в теплі дні – відбувалася в костелі. Я з радістю йшла на цю катехезу, яку провадила с. Ядвіга тому, що вона вміла нас (дітей) зацікавити. Пам'ятаю привозила відповідні до теми зображення, часто була якась пісня і часом навіть якась коротенька гра.

Сестра Ядвіга була відкрита на людей, помічала потребуючих, знаходила час для інших, вміла вислухати і дорадити, любила розмовляти з людьми різних віросповідань. Звичайно в тих розмовах було завжди місце для Бога. Також пам’ятаю жертовність с. Ядвіги до хворих людей, яких часто відвідувала і допомагала їм. Мій ближчий контакт з сестрою був тоді, коли я ходила до школи до с. Білобожниця (останніх два роки) тому що в моєму селі не було всіх класів, а сестри саме жили в Білобожниці – тоді в зимовий час с. Ядвіга запропонувала мені, що я можу протягом тижня ночувати в них, щоб щодня не добиратися до школи 6 км. За це я була їй дуже вдячна і звичайно зраділа цією пропозицією.

Мешкаючи певний час у сестер я могла краще побачити, як виглядає  чернече життя, на яке я  придивлялась і разом з сестрами молилась їхніми чернечими молитвами. І тоді мешкаючи у сестер в мене з'явились перші думки про чернече життя. І через два роки, закінчуючи школу, я вирішила вступити в монастир, тому що ця думка, яка зродилася мешкаючи у сестер, вже мене не покинула, я зрозуміла, що це було покликання. І з допомогою с. Ядвіги, яка підтримала мене в цьому виборі і яка мене відвезла до монастиря, що знаходиться в Старей Всі (Польща) і яка молилася за мене, я зараз вже 21 рік, як сестра-монахиня. Дуже вдячна с. Ядвізі за приклад життя і за молитву. Ще хочу сказати, що Волею Божою було те, що два роки тому, я працювала з сестрою Ядвігою протягом року в парафії Обертин (Івано-Франківська обл.) В цей час роки життя с. Ядвіги вже були старші, але вона як завжди була жертовна і готова працювати і допомагати, хоча здоров'я не завжди їй на це дозволяло. Перебуваючи в товаристві інших людей вносила спокій і радість з життя з Богом. Її учениця с. Галина Семенюк».

«Добра, працьовита, жертовна, смілива, побожна, вірна Богу, Згромадженню, відповідальна, сумлінна, відважна, активна, смачно готує, терпляча, завзята в справах Божих – сестра, яка присвятила себе Богу і Пресвятій Діві Марії, проста і повна любові до Бога і ближніх. Дякую Сестро Ядвіго Богові за Вас, за ваше служіння в нашій парафії, за християнське виховання, за переказану віру, за навчання молитви, приготування до Таїнств. Перед виїздом говорила з сестрою Ядвігою по телефону, сестра мені сказала такі важливі слова: «любіть те що робите». Дякуємо Сестро, хоч кілометри нас ділять але Христос нас єднає. Нехай добрий Бог благословить Вас на подальше служіння в Його Церкві.  Ваша учениця с. Марія Бідочко».

На даний час сестра виїхала до Польщі, де мешкає в м. Стрикові біля м. Лодзь, звідки родом.

Сестри Служебнички ПДМ НЗ

Галерея

Різдво 2019

Храмове свято

Сценка "Слідами Марії"

Новини

с. Целестина Фарон

error: Content is protected !!