Духовна адопція ненародженої дитини

Духовне усиновлення ненародженої дитини

«Турбота про дитину ще перед її народженням,  є першою та основною перевіркою ставлення людини до людини”

                                                                                                        Іван Павло II, Нью Йорк, 1979

Духовне всиновлення це молитва за зачату дитину, якій загрожує аборт, це молитва за врятування життя. Кожен може це зробити – подарувати життя. В нашій країні щодня вбивають ненароджених дітей через аборти. Ці діти – мученики, вони гинуть страшною мученицькою смертю в лоні рідної матері. Не спімо друзі, а чуваймо в молитві, рятуючи душі для неба.

Це молитва за дитя, ім’я якого знає лише Бог. Молитва ця триває 9 місяців і полягає в щоденному промовлянні однієї таємниці Розарію (одне «Отче наш…», десять «Радуйся, Маріє…», одне «Слава Отцю…»), а також такої молитви:

Господи Ісусе, за заступництвом Твоєї Матері, Пресвятої Діви Марії, яка з любов’ю Тебе породила, а також за заступництвом святого Йосифа, якому Тебе довірили і який був Твоїм Опікуном після народження, прошу за цю духовно усиновлену мною дитину, яка ще не народилася і зараз перебуває під загрозою загибелі. Прошу Тебе, Господи Ісусе, даруй батькам цієї дитини любов і відвагу, щоб вони залишили своїй дитині життя, яке Ти сам для неї призначив.  

 Можна також ще додати добровільну постанову, наприклад, частіше сповідатися й приймати святе Причастя; постити на хлібі й воді; допомагати нужденним. Духовне всиновлення зачатої дитини розпочинається обітницею, яка складається в храмі або вдома перед хрестом чи іконою і має такий зміст:

 Пресвята Діво Богородице Маріє, всі Ангели та Святі! Прагнучи нести допомогу ненародженим дітям, твердо постановляю та обіцяю, що від сьогодні беру в духовне всиновлення одну дитину, ім’я якої знає тільки Бог. Хочу протягом дев’яти місяців щоденно молитися про порятунок і життя, а також про справедливе й праведне життя після її народження.